- зненавидіти
- [знеина/виед'ітие]
-виеджу, -диеш; нак. -виед', -виед'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зненавидіти — і рідко ізнена/видіти, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
зненавидіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зненавидіти — виджу, диш, Пр. Відчути зненависть, мати почуття зненависті до кого небудь … Словник лемківскої говірки
богоненавидник — а, ч. Той, хто зненавидів Бога; сатаніст … Український тлумачний словник
зненавиджений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти. 2) у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний. || Який виражає зненависть, сповнений зненависті … Український тлумачний словник
зненавидження — я, с. Дія за знач. зненавидіти … Український тлумачний словник